Scroll to navigation

fstab(5) 2007-10-27-16:31 fstab(5)

НАЗВА

fstab - статична інформація про файлові системи

КОРОТКИЙ ОГЛЯД

#include <fstab.h>

ОПИС

Файл fstab містить описову інформацію про різні файлові системи. fstab лише зчитується програмами, жодна з них не вносить туди змін; обов'язок правильно створити та утримувати файл покладено на системного адміністратора. Кожна файлова система описується в окремому рядку; поля в кожному рядку розмежовуються табуляцією або пробілами. Порядок записів у fstab є важливим тому, що fsck (8), mount (8), та umount (8) послідовно зчитують fstab роблячи свою роботу. Перше поле, ( fs_spec ), описує спеціальний пристрій блоку, або мережеву файлову систему, яка буде приєднана.

Щодо звичайних приєднань, вони будуть знаходитись (прив'язані) до блоку спеціального ноду пристрою (який створено mknod (8)) для приєднання таких пристроїв, як '/dev/cdrom' або '/dev/sdb7'. Для приєднаних NFS запис матиме вигляд <комп'ютер>:<тека>, наприклад: 'knuth.aeb.nl:/'. Для procfs, використовуйте 'proc'.

Замість того, щоб вказати точний пристрій, який може містити (ext2 or xfs) файлову систему, можна приєднувати пристрої, використовуючи УУІД (Універсальний Унікальний Ідентифікатор (UUID)) або назву розділу (порівняйте з e2label (8) чи xfs_admin (8)), записуємо LABEL=<назва_розділу> або UUID=<УУІД>, наприклад, 'LABEL=Boot' або 'UUID=3e6be9de-8139-11d1-9106-a43f08d823a6'. Це зробить систему стабільнішою: додавання або видалення SCSI диску змінить пристрій диску, однак назва розділу файлової системи залишиться без змін. Друге поле, ( fs_file ), описує точку приєднання файлової системи. Для розділів свопінгу, це поле варто означити як 'none'. Якщо назва точки монтування містить пробіли, то їх необхідно замінити на '\040'. Третє поле, ( fs_vfstype ), описує тип файлової системи. Наразі операційна система підтримує такі типи файлових систем (щоб перевірити чи підтримуються інші, зазирніть до /proc/filesystems ):

minix

локальна файлова система, яка підтримує імена файлів довжиною 14-30 символів.

ext

локальна файлова система, яка підтримує довші імена файлів та більші іноди. Їй на зміну прийшла ext2 , тому сьогодні нею вже не користуються.

ext2

локальна файлова система з довшими іменами файлів, більшими інодами, та великою кількістю інших властивостей.

xiafs

локальна файлова система з довшими іменами файлів, більшими інодами, та великою кількістю інших властивостей.

xfs

локальна файлова система, яка підтримує журналювання, масштабованість та має багато інших властивостей.

msdos

локальна файлова система для розділів MS-DOS.

hpfs

локальна файлова система для розділів HPFS.

iso9660

локальна файлова система для компакт дисків.

nfs

файлова система, яка приєднує розділи мережевих систем.

swap

розділ диску, який використовується для свопінгу.

Якщо для fs_vfstype вказано "ignore", тоді вхідіні дані ігноруються. Це є корисним у тому випадку, коли необхідно показати розділи, які не використовуються. Четверте поле, ( fs_mntops ), описує параметри приєднання, які використовуються для даної файлової системи. Це є форматований список параметрів, які розділені комами. В ньому міститься щонайменше тип приєднання та будь-які інші додаткові параметри, які відповідають типові файлової системи. Для детальнішої інформації про не nfs файлові системи зазирніть до mount(8). Якщо Ви бажаєте отримати інформацію про всі nfs-сумісні параметри, подивіться у nfs(5).

Переважно всі типи файлових систем мають параметри "noauto" (не приєднувати файлову систему коли виконується mount -a, наприклад під час завантаження системи), "user" (дозволити користувачеві приєднати файлову систему), та "owner" (дозволити власнику пристрою приєднати файлову систему). Детальніше це описано у mount(8).

П'яте поле, ( fs_freq ), використовується для тих файлових систем, для яких команда dump(8) встановила, що вони повинні бути звільнені. Якщо п'яте поле не знайдено, тоді dump отримує результат 0 і вирішує, що файлова система не буде звільнена. Шосте поле, ( fs_passno ), використовується програмою fsck(8) для визначення порядку, в якому файлові системи будуть перевірятися під час перезавантаження. Кореневій файловій системі параметр fs_passno буде присвоєно 1, а для інших файлових систем даний fs_passno буде рівним 2. Файлові системи в межах одного пристрою будуть перевірятися послідовно, але на різних пристроях перевірка буде виконуватись одночасно для реалізації одночасного виконання на рівні апаратного забезпечення. Якщо шостого поля не існує, або ж повертається результат рівний нулю, тоді fsck вирішує, що файлову систему не потрібно перевіряти. Правильно зчитувати записи з fstab є використання шаблонів getmntent (3).

ФАЙЛИ

/etc/fstab Файл fstab знаходиться у теці /etc .

ВАДИ

Документація стосовно mount(8) часто є останньою.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ

getmntent(3), mount(8), swapon(8), fs(5), nfs(5)

ІСТОРІЯ

Формат файлу fstab з'явився у 4.0BSD. На українську мову переклав: Андрій Боровий

2007-10-27-16:31 © 2005-2007 DLOU, GNU FDL